Tанци
Слухаю шо подобаєця
Люблю я сутінки досвітні Коли дрімають промінці І переблизкують у світі Книжок вишневі коринці О книги, сестри білочолі Даруйте зерна золоті Душа, мов птиця у неволі Без вас німіє в самоті Коли у вічі на світані Небесно дивиться роса Світяться книги над світами І відкривають чудеса ---------------------------------------------------------------------- Книга...Вона є синтезом добра людяності душевного неспокою і найніжнішої мелодії душі виликого людського прагненя й палкого сердечного горіння