Ви можете написати, наприклад, що керуєте кружком аматорів макраме й ваші роботи посіли перше місце в конкурсі корпорації, універа або школи. Або, що ви берете участь у колективі бального танцю. Або активно боретеся за права працівників культури в профспілці вашого колгоспу. Ви не берете участь і не керуєте? Ну, хоча б напишіть, що приймаєте участь в групі ВКонтакте, що бореться із групами ВКонтакте. Ах ви й не приймаєте? Тоді сміло пишіть у діяльності, що валяєте Ваньку. Це чесно й правда. Хоча й смутно. А якщо не хочете смутно, напишіть, що вам моторошно подобається дайвінг із акулами. Тоді це буде неправда, зате дуже весело й мужньо.

Як по мені, так діяльність якось повинна бути пов'язана з інтересами. Тому що якщо не цікаво, те навіщо ж, пробачте, розвивати діяльність. Але це моя дуже суб'єктивна думка, тому, наприклад, напишіть, що вам цікаво дивитися, як компіліться Генту. Повірте, кілька тисяч шанувальників вам забезпечені. Правда, довго із цими гиками ви спілкуватися не зможете, але інтерес головастої частини населення ВКонтакте ви точно залучите. А із цієї тисячі розумних пар-інша гарних точно відшукається.

Музичні смаки у всіх плюс-мінус відрізняються. Мені, наприклад, подобається різна музика. У моєму плей-листі налічується 376 композицій на сьогодні (пробачте, уже 380, поки писав статтю, ще знайшов). До речі, музику зовсім не потрібно накачувати, вона вже там є, досить тільки пошукати й додати. Я зовсім не розбираюся в стилях і жанрах і додаю першу пісеньку, що попалася, тільки тому, що вона мені сподобалася. А в моєму плей-листі, повірте є й хеві, і фолк, і поп, і все інше. Крім Тіни Кароль :). Властиво, приблизно так можна написати про те, яка музика подобається. До речі, дуже зручна функція ВКонтакте: ви пишете музику, що подобається вам, а потім можна, просто клацаючи на тім, що ви написали, знайти музику. Або відео. Або книгу.

Не можу нічого порадити ділового, тому що не дивлюся теле- і шоу вже роки 2. З тих пір води багато витекло. Останнє, що пам'ятаю, «Чекай мене». Дуже ридав, коли рідні люди зустрічали один одного через 50-60 років. Дотепер під враженням. Такі божевільні емоції я не маю сил більше пережити. Тому не дивлюся більше телевізор. А от останнє радіо-шоу, що сподобалося, Френкі-шоу. У мене навіть у плей-лісті є записи радіопрограм.

Щоб якось структурувати час, люди грають в ігри. Хтось пудрить комусь голову, хтось грає на емоціях, хтось - на нервах. А є такі, кому подобається покер. У покері є все: і пудра, і емоції, і нерви. А головне, люди відразу зрозуміють, що ви належите до істеблішменту, тому що шарите в правилах цієї складної гри й можете відрізнити просту пару від флеш-роялю й знаєте, коли краще сказати Call, коли Raise, а коли Fold. А якщо ви напишете, що граєте без сонцезахисних окулярів, то респект та повага буде вам забезпечені стовідсотково.

Чесно написав, що мені подобається LBook. Це така електронна книжка, начебто Pocket Book'a або Sony Reader'а, тільки без проблем з русифікацією. У ній є всі мої книжки. Прямо, як у маленького принца. Екзюпері після довгих марних спроб намалював йому коробку й сказав, що в ній є саме такий баранчик, який йому потрібний. Принца це влаштувало. Мене теж. До речі, можна знайти потім таких же аматорів цієї ж книжки. Поділитися з ним пережитими враженнями. А можна просто схопитися й написати пару неласкавих слів про книжку. Насваритися. Від кохання до ненависті один крок. А так, як нормальні герої ходять не так, як усі, а в обхід, то чому б і не спробувати й так знайти кохання. Жарт. Ходить світлими шляхами й усе вийде.

Я люблю попустувати, тому згідно з Еразмом Роттердамським, написав, «більшість людей дурні, і всякий дуріє на свій лад.»