Той хто постійно шукає відмовки і спосіб виправдати себе ... Я їм заздрю! Хочу таких друзів! Хочу ходити з ними в школу! Хочу вічно бути з ними що в горі то в радості. Хочу зробити пустощі за яку мені скажуть "Блін а нас покликати не міг!?" Кожен з нас заздрить комусь, але це і робить нас сильними, це дає нам поштовх до нової мети і ми прагнемо досягти її з кимось хто в нас вірить! Смуток, радість, печаль, злість, для одних це просто ніщо, вони розчаровані в житті і запитують "Чому так сталося, чому їм пощастило а мені ні!?" якщо вам зададуть це питання просто скажіть "А ти намагався досягти мети? Ти зробив все що ти міг? Перед тим як померти ти повинен знати що зробив все можливе!" Але для інших емоції це щось на зразок як з'їсти дуже класний торт з різною начинкою, але ти цим ділишся з іншими і все в захваті! Ти бачиш ці посмішки і хочеш щоб так було завжди. "Кожен правий стільки, скільки він не правий." Ми не знаємо що буде завтра, і тому ми повинні рухатися до завтрашнього дня і дізнатися що буде завтра!