Професійно валяю Ваньку. Вчу молодих спеціалістів валяти мого Ваньку

Радіо, Комп'ютери, програмування... Люблю дивитись на нічне безкрає і неприступне небо, на зорі, що нагло розсипались і не дають дивитись на небо: таке безкрає і неприступне. А якщо чесно то захоплююсь природою. Скажіть як можна не любити шелест осіннього листя. Так, часто осіння погода не співпадає з вашим настроєм, а тим більше з насторєм вашого сусіда, але крізь дощ, крізь вітер, крізь непристойні слова у сторону погоди, ти чуєш той ніжний шепіт - розмову душі з природою. А як можна не любити журчання струмочка, який стікає у велчкзну калабатину, вкриту жабуринням і водоростями, і в яку щойно впав ваш друг. А як приємно чути, як шум цього струмочка і матюки з калабатини, розтинають тишу навкруги. А як можна не любити сонце, ні можна: коли раком стоїш порпаєшся у землі, вибираючи картоплю, а воно тобі пече в спину, але яка романтика, а як ніжний вітерець обвіває обпечену шкіру, яка буде згодом злазити аж до самісінької дупи, за один раз. Але ж які приємні аромати... Ви колись нюхали, як пахне земля, хоча після п'яти годин у позі "П" - так надихуєшся тієї землі, що на цілий рік вистачає. Природа - це гарна річ. Її мальовничі звуки, які буде перебивати не друг з калабатини, а ви чи чарівна дівчина, що лежить поряд, чи як у вас там вийде, і ніжно поспіхаючись скаже: "Яка ж вона гарна..."

Enigma, Gregorian, Enya, ERA, M. OLDFIELD, ADIEMUS, Robbie Williams

Науковіі

Усі книги це відбиток душі. Так саме відбиток, а не слід, бо слід - це те шо ми часто робимо смачно поївши, або то шо ми робимо на політику. Я почну як президент із далєка, якшо мене раніше не вбють, і закінчу так же... Я люблю книги - ті шо я читав, а люблю ще більше - ті шо не читав. А якщо серйозно, та мені подобаються усі книги, що відображають інноваційні технології, невідомі мені факти життя тварин, рослин, та комах і що торкаються фантастичних тем (фентезі): таких наприклад як машина часу, чи порядок у країні.

Не умеешь любить — сиди и дружи (Михаил Жванецкий)

Любовь - бесконечная дорога, по которой двое идут на втречу друг другу. Но случается так, что по этой дороге идет лишь один. И если он любит, ему предстоит пройти всю бесконечность этого пути. Он идет за двоих. (Анхель де Куатьэ “Исповедь Люцифера”)

Самые бесценные сокровища, которые может открыть человек, таятся в его сердце. Величайшие дары жизни – это внутренние дары, которые открываются только тому, кто имеет достаточно мужества, чтобы заглянуть за пределы поверхности своей жизни.

Никогда не жалуйся на время! Ибо ты для того и рожден, чтобы сделать его лучше.

Позволь себе быть собой, а другому быть другим

Для утвердительного ответа достаточно лишь одного слова "да". Все прочие слова придуманы, чтобы сказать "нет".

Считают, что успех приходит к тем, кто рано встает. Нет, успех приходит к тем, кто встает в хорошем настроении!

Пока ты не способен сказать "нет", твое "да" бессмысленно

Жизнь - это прекрасное таинство, которое нужно прожить. Не проблема, которую нужно разрешить. Просто жить и наслаждаться

У настоящей любви нет счастливого конца. Настоящая любовь вообще не заканчивается

За любовь нет другой платы, кроме возможности любить еще сильнее

Любовь к ближнему ограничена тем, насколько каждый человек любит самого себя

Есть любовь, которая вольно плавает по небу. Эта любовь согревает душу. А есть любовь, которая растворяется в повседневных делах. Эта любовь вносит тепло в семью.

Даже тот, кто далеко, стоит рядом, если он в твоем сердце; даже тот, кто стоит рядом, далек, если твои мысли далеки от него

Настоящая любовь отличается от золота тем, что при отдавании ее становится больше

Жизнь - это то что происходит пока мы строим планы