Информация о паблике
- VK ссылка:public29158952
- Тип сообщества: открытое
- Количество подписчиков: 378
Апостольська Православна Церква в Україні
Описание: Духовні корені Апостольської Православної Церкви (АПЦ) сходять до Істинно-Православної (Катакомбної) Церкви, яка виникла в 1920-х роках, після становлення СРСР. Саме в цій Церкві був хрещений протоієрей Олександр Мень.
Канонічна лінія єпископату (апостольське наступництво) відновлене завдяки Українській Автокефальній Православній Церкві (УАПЦ). Апостольська Православна Церква представляє ліберальний напрямок, на відміну від ІПЦ владики Рафаїла (Мотовілова). Втім, обидва ці крила колишньої Катакомбної Церкви – як ліберальне, так і консервативне, – являються виразниками ідеї духовного відродження Православ'я.
Загалом АПЦ не є помісною церквою – ні Російською, ні Українською, ні будь-якого іншого державно-територіального підпорядкування. Вона й зареєстрована як централізована релігійна організація за назвою: «Об’єднання православних общин апостольської традиції».
Головний принцип, сповідуваний цією Церквою, – принцип церковної демократії та соборноправності, втрачений ще за часів імператора Юстиніана, сьогодні ж – лише декларований у православному Символі Віри. Апостольська Православна Церква фактично являє собою конфедерацію незалежних помісних Церков, об’єднаних святим принципом соборності: «В головному єдність, у спірному свобода, і в усьому – любов…» (Блаженний Августин).
Апостольська Православна Церква була створена в 2000 році, хоча багато хто з її отців-засновників до того часу вже багато років несли своє служіння на ниві Христовій в різних православних юрисдикціях (насамперед - у різних громадах Істинно-Православної (Катакомбної) Церкви).
Апостольська Православна Церква повністю приймає традиційне православне віровчення, догмати семи Вселенських Соборів, і розвивається виключно в рамках апостольської традиції, тобто, зберігаючи історичне спадкоємство апостольської віри і таїнств. Ми не ставимо собі за мету «реформи заради реформ», але не відмовляємося від розвитку, якщо він служить для блага Церкви Христової і для порятунку душ людських. І всі наші документи - від Декларації 2000 р. до діянь Собору 2007-2008 рр. підтверджують нашу вірність православним вченням, і, разом з тим, нашу відкритість для сучасного світу.
Канонічна лінія єпископату (апостольське наступництво) відновлене завдяки Українській Автокефальній Православній Церкві (УАПЦ). Апостольська Православна Церква представляє ліберальний напрямок, на відміну від ІПЦ владики Рафаїла (Мотовілова). Втім, обидва ці крила колишньої Катакомбної Церкви – як ліберальне, так і консервативне, – являються виразниками ідеї духовного відродження Православ'я.
Загалом АПЦ не є помісною церквою – ні Російською, ні Українською, ні будь-якого іншого державно-територіального підпорядкування. Вона й зареєстрована як централізована релігійна організація за назвою: «Об’єднання православних общин апостольської традиції».
Головний принцип, сповідуваний цією Церквою, – принцип церковної демократії та соборноправності, втрачений ще за часів імператора Юстиніана, сьогодні ж – лише декларований у православному Символі Віри. Апостольська Православна Церква фактично являє собою конфедерацію незалежних помісних Церков, об’єднаних святим принципом соборності: «В головному єдність, у спірному свобода, і в усьому – любов…» (Блаженний Августин).
Апостольська Православна Церква була створена в 2000 році, хоча багато хто з її отців-засновників до того часу вже багато років несли своє служіння на ниві Христовій в різних православних юрисдикціях (насамперед - у різних громадах Істинно-Православної (Катакомбної) Церкви).
Апостольська Православна Церква повністю приймає традиційне православне віровчення, догмати семи Вселенських Соборів, і розвивається виключно в рамках апостольської традиції, тобто, зберігаючи історичне спадкоємство апостольської віри і таїнств. Ми не ставимо собі за мету «реформи заради реформ», але не відмовляємося від розвитку, якщо він служить для блага Церкви Христової і для порятунку душ людських. І всі наші документи - від Декларації 2000 р. до діянь Собору 2007-2008 рр. підтверджують нашу вірність православним вченням, і, разом з тим, нашу відкритість для сучасного світу.
