SocialProfiles / VK Люди

Описание: Історія полку розпочалась 24 жовтня 1950 році, директивою військового міністра СРСР командувачам армій та військових округів, було наказано зформувати при механізованих та загальновійськових арміях, а також при деяких військових округах окремі роти спецназу. Під документом стояли підписи військового міністра маршала Василевського та начальника Генштабу генерала Штеменка. Згідно з цією директивою під керівництвом ГРУ ГШ до 1 травня 1951р було зформовано 46 окремих рот спецназу. Кожна чисельністю у 120 солдатів. Загальна чисельність спецназу становила 5520 чоловік. У Хмельницькому дислукувалась 36-окрема рота спецназу. У 1957 році керівництво Збройних сил СРСР прийняло рішення переформувати 5 рот спецназу у батальйони, до кінця року вони були створені. 36-окрема рота спецназу, переформована в 36- окремий батальйон спецназу Прикарпатського військового округу. За результатами навчань, виявилось що для ефективніших дій спецназу потрібні більші сили. Директивою Генштабу від 27 березня 1962 року були розроблені проекти штатів бригад спецназу на мирний та військовий час. З 1962 року почалось створення 10-ти скадрованих бригад, формування в основному завершились до кінця 1963. 8-окрема бригада спеціального призначення (в/ч 65554), сформована 1962 на базі 36-го окремого батальйону спецназу Прикарпатського військового округу, розміщеного в Ізяславі Хмельницької області. Бригади формувались в основному особовим складом ПДВ та сухопутних військ.

Організаційно-штатна структура окремої бригади спецназу у 1963 році була наступною: штаб бригади (близько 30 чоловік), один розвернутий загін СпН (по штату 164 чоловіка), загін спецрадіозвязку по скороченому штату (близько 60 чоловік), три скадрованих загони СпН, два скадрованих окремих загони СпН, рота господарського забезпечення. Окрім того у бригаді числились такі звернені підрозділи: рота спеціального мінування, група спеціального озброєння (ПТРК,РС"Град-П",ПЗРК). У мирний час чисельність скадрованої бригади не перевищувала 200–300 чоловік, по штатах військового часу повністю розвернута окрема бригада спецназу мала у своєму складі понад 2500 чоловік.

1969 року бригада брала участь у оперативно-стратегічних навчаннях у Рязанській області. Метою навчань було відпрацювання бойового застосування військ спецназу. Для забезпечення перекидання особового складу і вантажів в тил ворога використовувалася військово транспортна авіація. Аеродром взльоту та посадки — Дягілево.

1968 року бригада брала участь у бойових діях на території Чехословаччини.

У лютому 1985 р. в Ізяславі Хмельницька область на базі 8 БрСпН ПрикВО сформовано 186 окремий загін спецназу командиром загону призначено підполковник К. К. Федоров. Загін був переданий 40 армії 31 березня 1985року і організаційно увійшов до 22 бригади спецназу. Місцем дислукації загону став населений пункт Шахджой. Загін формувався по спеціальному «афганському» штату 538 чоловік (що удвічі більше від звичайного). 22 лютого 1985 року командир 22 бригади спецназу САВО полковник Герасимов Д. М. отримав наказ ввести бригаду до Афганістану. 7 квітня 1985 року 186 окремий загін спецназу (ОЗСпН) увійшов до Афганістану. 31 жовтня 1987 року одна з груп 186 ОЗСпН при перехоплені каравану зі зброєю зазнала великих втрат. Із 20 чоловік загинуло 11, серед них і командир групи старший лейтенант Оніщук. Події розгорталися так: 28 жовтня 1987 року старший лейтенант Олег Оніщук отримав наказ вирушити в район кішлака Дурі та організувати засідку на можливому караванному путі повстанців. Оніщук вважався вже досвідченим командиром групи — на його рахунку вже було 10 взятих ним караванів. Група Оніщука створила засідку і вечером 30 жовтня з відстані 700–800 м вогнем стрілецької зброї зупинила машину повстанців. Духи намагались відбити машину, але розвідники навели на противника пару Мі-24, котрі розсіяли «духів». Оглянути забуту машину вирішили з ранку при підтримці гелікоптерів і оглядової групи, котрі повинні були зявитись о 6:00 ранку 31 жо