SocialProfiles / VK Люди

Описание: Не пийте, не кип'ячену воду---пий те зпідкрана і будете здорові.............


Без води — нікуди
№22, 22-3-2007

Водопостачання є чи не єдиною галуззю у комунальному господарстві Рівного, інтерес мешканців міста до якої поволі спадає. Що, вочевидь, є свідченням поліпшення роботи господарства. А при цьому й альтернативи існуючій системі водопостачання не існує, тут немає конкуренції та можливості встановлення автономних систем. Але підприємство «Рівнеоблводоканал» потребує якісних змін. На думку його директора Володимира Хомка, з-поміж інших комунальних структур прорив найперше станеться саме у водопостачанні. Минулої п’ятниці п.Хомко побував на прямій телефонній лінії в редакції газети «Рівне вечірнє».

— Чи є остаточним рішення про скасування плати за воду для мешканців сіл, на території яких розташовані свердловини «Рівнеоблводоканалу»?

— Якщо найближча сесія обласної ради прийме це рішення, то вже з квітня шість сіл Гощанського і Здолбунівського районів, де розташовані наші свердловини, і де утворилася депресійна лійка не платитимуть за воду. Вони й раніше мали воду утричі дешевшу, але тут є момент соціальної справедливості. Людям буде приємно. Хочу наголосити, що для цього ми вишукали власні внутрішні резерви і для інших споживачів ціну на воду не підніматимемо. Явище це неминуче: де б не будували водозабір — там буде депресійна лійка. Вийшло так, що наші водозабори розташовані в густозаселених селах. Альтернативи немає, у такій кількості воду для Рівного взяти більше ніде. Вода дуже якісна, є погоджені запаси. Ми беремо воду в межах норми і щороку менше, ніж у попередній. Звичайно, що на екологічні проблеми цих сіл — відсутність води у криницях, просідання грунтів і тріщини — найбільший вплив має водозабір, але він не головний. Є проблеми з режимом річки Горинь, вона зарегульована водосховищами, меліорація також зробила свою справу. Щоб якось компенсувати втрати, до цих сіл за державні кошти проклали майже 200 км водопроводів. Нещодавно у Гощі ми відновили роботу очисних споруд, збудували нову станцію знезалізнення, відкрили нову свердловину.

— Чи працює мобільна лабораторія для пошуку поривів труб у мережах, наскільки успішно використовуєте датчики поривів?

— Лабораторія працює близько місяця, завдяки їй ми одержали унікальну інформацію, про яку дізнатися ніяк не могли, і на 5% зменшили підйом води зі свердловин. Спонсори допомогли нам придбати автомобіль «Форд», обладнаний лабораторним обладнанням. Працює дуже ефективно, виявляє пориви там, де немає ніяких зовнішніх проявів, тобто у такому місці вода могла текти ще 100 років, і якби не сталося серйозної аварії, про це ніхто б не дізнався. Зараз в Україні працює 5 таких лабораторій. Але у ній є сенс лише тоді, коли підприємство у своєму розвитку досягло певного рівня. Скажімо, у нас зараз 1,3 порива на добу, а у Львові — по 100 поривів на добу. У них вода за графіком, великі перепади висот, тобто з водою ситуація катастрофічна. І який сенс шукати приховані пориви, якщо не встигають ліквідовувати очевидні? У нашій країні повсюди величезні втрати питної води.

— Які нині відносини з «Рівнеазотом» у питанні очищення стоків, чи завершився судовий процес, яка нині ціна за очищення кубометра нечистот?

— Борг за користування очисними спорудами «Рівнеазоту» виник тому, що раніше за очищення стоків цьому підприємству ніхто не платив. «Рівнеазот» порушив це питання і з 90-х років у нас «висить» кількамільйонний борг, який немає з чого повернути. Нині ми платимо 100% за спожиті послуги за тарифом 36 копійок за кубометр, виходить півмільйона гривень на місяць. Жодних претензій до них я не маю, ціна терпима. Два роки тому, коли я прийшов на цю посаду, у водоканалу за борги було арештовано все, в тому числі й банківські рахунки. У виконавчій службі було 10 боргових справ. За минулі півтора року ми ледве роздали борги кредиторам, з дев’ятьма організаціями ми розрахувалися, залишився «непідйомний» борг за стоки. Щоб повернути таку суму, треба цей борг закласти в тариф і реструктуризувати його років на десять. Зараз водо