Ще не вмерла України, ні слава, ні воля. Москаль стане на коліна - така його доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці. Самі собі петлю в'яжуть у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу. Щоб не бачить в Україні москальського роду. Станим бряття в бій кривавий, від Сяну до Дону. Будем гнати рід поганий у Сибір, додому. А завзяття, праця щирі свого ще докаже. Хто піде на Україну на ній і поляже. Бог поможе, об Карпати, розбитись чужинцю. Буде чобіт ще лизати москаль Українцю!