To be, or not to be: that is the question. (Быть или не быть: вот в чем вопрос - перевод)
(William Shakespeare)
Я йду, поки йдеться, використовуючи сто відсотків моїх сил. Беру,що хочу, чого не хочу, не беру. Це і називається жити. (Х. Муракамі)
Ми не можемо вирвати із нашого життя жодної сторінки, але можемо кинути у вогонь всю книгу. (Жорж Санд)
Щоб дійти до мети, треба перш за все йти. (Оноре де Бальзак)
Якщо хочеш одержати те, що ніколи не мав, стань тим, ким ніколи не був. (Брайан Трейсі)
Ідеал - це дороговказ. Без нього немає твердого
напрямку, а немає напрямку - немає життя. (Лев Толстой)
Пам"ятай хто ти є ... ( Memento cuius es... лат.)
Життя не має смаку, в чистому вигляді воно як дистильована вода. Ми самі додаємо у нього солі, перцю чи цукру. Коли життя набуває смаку - серце болить сильніше. ( І.Роздобудько, Гудзик)
Нехай у тобі завжди буде сила трьох ножів! Перший- щоб відтинати минуле, хоч би яким воно не було, і йти вперед, другий - нехай буде зовсім маленький, як срібна голка, котра має стричати в
серці, щоб ти завжди могла відчувати біль і співчуття, а третій - щоб боронитися від ворогів!...
(І.Роздобудько, Зівялі квіти викидають)
Свобода - можливість бути собою скрізь і завжди. І коли в тебе вірять, незалежно від прибутків, статусу та одягу. Усього зовнішнього. Свобода - брати на себе якомога більше, в десятки разів більше, ніж можеш витримати. Будеш задихатися, гнутися, але в певну мить відчуєш - вантажу
немає: його взято, ти вільний - в слові, в побуті, в коханні... Ти навчився розуміти більше, ніж інші.
(І.Роздобудько)
Тільки людина здатна брехати. У природі брехні не існує . Хіба брешуть дерева, птахи, вода? Завжди відчуваю брехню, як звір - усією шкірою, усім, що є всередині мене, - від шлунка до душі. Можна жити бідно, безтямно, дурнувато, легковажно, важко, але при цьому жити чесно необхідно! Інакше- морок, ніч, смерть...
Найстрашніше - втратити віру. Її гублять раз і назавжди... А потім шукають. І знаходять виправдання собі. Роблять вигляд, що усе гаразд,
і посміхаються. Але голка в серці залишається. З нею можна якось жити.
Але хіба це життя? ( І.Роздобудько, Гудзик)_
Життя - взагалі мило. Спочатку запашне , Полуничне, а потім - жалюгідний обмилок сподівань, утрачених можливостей, надій, розуму, здорового глузду. памяті. Потім залишається тільки піна, мильні бульбашки... (І. Роздобудько , Двадцять)
Найдостойніші - як правило, самотні
Кожен день, спілкуючись з різними людьми, дивуєшся тому, що найдостойніші з них - самотні.
Їх відрізняє харизма, приємна зовнішність, живий аналітичний розум, гарне виховання і манери, за якими завжди захований сильний погляд, в якому ледь проглядається невеликий смуток.
Вони шукають «своїх» людей: для спілкування, для компанії і приємного відпочинку, для любові, для відносин та сім'ї.
Вони частіше помиляються, сильніше страждають, рідше йдуть на контакт, важче переживають невдачі. Але кожен раз, згораючи у відносинах дотла, вони відроджуються з попелу, стаючи ще більш досконалими і сильнішими.
І знову, і знову починають все спочатку ...
Їм чужі стереотипи сучасного суспільства, їм неможливо нав'язати чужу думку. Незалежно від того, чоловік це чи жінка, вони в пошуках такої людини, поряд з яким буде тепло і спокійно.
І це «спокійно» засноване не на відсутності сварок, адреналіну або крайніх граней емоцій. Це «спокійно» означає, що поруч людина, яка не зрадить. Людина, якій ти безмежно віриш,
довіряєш і в якому впевнений на всі 200%.
Навіть найсильніші люди нескінченно прагнуть набути впевненості, що їх люблять ...
“Життя завжди здавалось мені випадковістю. Я й зараз вважаю, що треба благословляти лише один день, який розпочинається за вікном, і не замислюватись про два найближчих! Усе, що я вибудовувала у своїй уяві, було зруйноване в одну мить – затишний будиночок, подорожі, море квітів на підвіконні, бібл