интерисуюсь музикою.и спортом

я.дуже люблю музику а найбильше спивати

я бильшисть полюбляю серяли

Вірш про кохання № 5890

ПРО НАС
Любов жива у нас з тобою,
Гуляли сніжною зимою,
Ішли по вулиці щасливі,
Ще зовсім юні і красиві.
У парі добре,ми це знали
І ранок разом зустрічали,
Були хорошими стосунки,
Розмови теплі,поцілунки.
Весною квіти дарував,
Тебе ласкаво обнімав.
Високо в небі зорі ясні
Недовго сяяли і гасли.
Пливли у човнику рікою,
Заснули тихо під вербою.
І схожий сон приснився нам,
Що ми заходимо у храм.
У ньому тиша,світло ясне,
Палає свічка і не гасне.
І гарний ангел нам сказав:
ПОБУДТЕ ТУТ,Я ВАС ЧЕКАВ.......

розмістив ОЛЕГ Т.


Вірш про кохання № 5887

Любима
Як би ти знала Люба моя,
Як сильно тебе я люблю,
I не знаю киця мила,
Як без тебе я проживу.

Весь час коли був я з тобою,
Так добре було менi,
А зараз моє серце покою немає,
I дуже сумно на душi.

Не сплю, не їм i не гуляю,
Не знаю, що робить менi,
За тобою сильно я скучаю,
I часто ти приходиш у вісні.

Не знаю чи полюблю,
Когось ще так як тебе,
I нiколи тебе не розлюблю,
Рiдне сонечко Ти моє.

розмістив Sersh


Вірш про кохання № 5886

''Л І Р И К А''
Де рій бджолиний, біля тину,
Вербових китиць наместини,
Де звив гніздо собі лелека,
Поривом вітру, із далека,
Наге та ніжне, як було,
До нас ,кохання принесло.
Воно летіло і співало,
У губи ніжно цілувало,
До серця міцно пригортало
І обіцяло.., обіцяло.
Весняним цвітом все буяло,
І те кохання зрад не знало,
Допоки із міцних оков,
На волю вибралась любов.
-''Я на цім світі головніша,
Я більш глибока, я щиріша,
Я зріла...''
І розказати захотіла,
Кого й коли вона любила.
Відкрила серце й душу в полі,
Там усього було доволі:
Любов до моря, до родини,
До гір високих і до Батьківщини,
Та ніжно посміхнулося кохання:
''-Але любов не може бути рання,
Коли весна і молодії люди,
Вдихають запахи її на повні груди,
І цілу ніч, до самого світання,
В очах не згасне ніжне хвилювання,
Коли єство затьмарює бажання,
У нашім краї називається - кохання.

розмістив СалаВКи


Вірш про кохання № 5885

'' Якби Кобзар заговорив''
''Більше бути не можу
Нести муки свої.
Я навік ,сиротою,
На Чернечій горі,
Відрікаюся люде,
Я лаврових вінків,
І в залізні кайдани,
З золотих ланцюгів,
Повернутися хочу,
У родину свою,
В убогу хатину,
У вишневім раю.
Я б своїх діток не родив,
Не в світ іти -благословляв,
Думки б свої перекроїв,
Та й на парері змалював.
Щоб злії люди не ламали,
Не рвали вірші на куски,
З трибун високих не кричали
Й кусками тими не кидали
У свій народ. Хто дав вам право?!
Де ваша совість? Як товар,
Продали ви її і зраду,
За руку привели у владу,
Їй сотворили п'ядестал.
Негідники взялись за справу,
В напій підсипали отраву,
Усю Вкраїну розікрали,
Тепер-полізли на алтар.
Нічого в них нема св'ятого,
Лиш знають брати хабарі,
За гріш продали батька свого,
Щоб залишитись при дворі,
Я більше бути тут неможу,
Зніміть лаврового вінка,
Облиште витоптану душу,
Для вас поета більш нема.
CалаВКи

розмістив СалаВКи


Вірш про кохання № 5884

Ми зовсім різні з тобою,
І маєм свою мету,
Та залишатись собою немає часу я йду,
Я йду назавжди від тебе,
Я покидаю тебе,
Не обіжайся на мене,
Повір любила тебе,
За все любила на світі,
та зрозуміла одне,
нам не судилось зустрітись,
Но ми зустрілись і все.....
Все,що було лиш між нами,
Більше немає ніде,
Ми тепер стали чужими....
Я йду від тебе а ти,
Не розумієш що сталось,
Та з часом все ти поймеш,
"Тобі