сучасна українська література, відпочинок, лікування
Бумбокс, Холоде сонце, Друга ріка, Антитіла, Qarpa, Павел Воля, .
"Леон-кіллер", "Юлінька", Містер Бін
Любко Дереш-"Поклоніння ящірці", "Культ", "Намір", Пауло Коельо-"Алхімік", "Одинадцять хвилин", "На березі Ріо-де-Пєдро...", "Диявол і синьорита Прим", "Вероніка вирішує померти", Анатолій Дністровий-"Патетичний блуд", Ірен Роздобудько-"12", "Зівялі квіти викидають", "Ескорт у смерть", "Гудзик", "Пастка для жар-птиці", "Останній діамант міледі", "Все що я хотіла сьогодні", Мануела Гретковська-Пристрасний коханець", Патрік Зюскінд-"Парфуми", Юрій Винничук-"Діви ночі", Юстейн Гордер-"Помаранчева дівчинка", Олександр Жовна- "Її тіло пахло зимовими яблуками", Фредерік Бербеде-"Історійки під екстезі", Люко Дашвар- "Село не люди", "Молоко з кров`ю", Лариса Денисенко- "Кавовий присмак кориці", Джеймс Паттерсон-"Помилка", Януш Вишневський- "Любовниця"
Солодкі 16, Точка кипіння, Екс-ефект, Заборонена зона, Тільки правда, Битва за тіло
Смерть- це стріла пущена в тебе,
а життя- та мить, що вона летить до тебе.
Любити людину за красиве обличчя- це означає любити книгу за гарний малюнок незнаючи її змісту.
Ми будемо втікати. Все життя. Від мудрості натовпу й порад родичів. Будемо носити цеглу й будувати високі мури. Покоління байдужих. Покоління пофіґістів. Але то тільки зовні. Всередині муру ми існуємо, ба навіть живемо.
Секс в презервативі - те саме, що нюхати квіточки в противогазі )))
Друг- це людина котра входить в двері, коли з них всі виходять.
Істина приголомшлива. Вона настільки неймовірна, що ми.. . щосекунди зраджуємо її заради життя у брехні.
Легше збожеволіти, ніж заглянути в очі дійсності.
Все, що ми бачимо,- тільки відображення у люстерках, які смерть тримає у нас перед очима.
Нехай у Тобі завжди буде сила трьох ножів! Перший - щоб відтинати минуле, хоч би яким воно було, і йти вперед, другий - нехай буде зовсім маленький, як срібна голка, котра має стирчати в серці, щоб Ти завжди могла відчувати біль і співчуття, а третій - щоб боронитися від ворогів!..
Неможливих речей не буває, є тільки не достатня кількість спроб.
Ми народжуємося, ми вмираємо, і якщо поміж цим відбувається щось цікаве, це добре.
Як ми ставимось до життя, таке в нас і тіло. Тому деколи досить поглянути на людину як на тіло, і вже відомо, хто вона така.
Як добре, що іноді в житті трапляються миті, про які не знає жодна душа, окрім тої, що своїми руками творить ту мить!..
Нікому так не є погано, як нашим ворогам, коли нам добре.
"Ми - цвіт нації, ми - цвіль нації...насправді ж ми просто є..."
Часто буває, що найсильніше ми помиляємося саме тоді, коли переконані, що все розуміємо правильно на сто відсотків.
Воля насолоди й насолода волею.
Очі знову намацали нормальний світ, але серце розлетілось на друзки.
Все минеться. Минеться й це
Все ж таки жити з кригою в мізках і серці набагато простіше.