учусь у школе

кататся на роликах гулять

реп поп прочее

Какие то чудики в трусах

Гарри Поттер

Мий ЗМОЖЕ

У лукоморья дуб зелёный ,
Златая цепь на дубе том ,
И днём и ночью кот - учёный ,
Всё ходит по цепи кругом ...

Закриваю очі , бачу лиш тебе
Чи тебе так хочу ,
Чи мене гребе ?

Моє життя без тебе як туалетний папір-
Сіре,
Довге
І до сраки !

Минздрав предупреждает :
Куренье- Яд
Бухло- трава
сосите хуй
СОВЕТ минздрава !

И в аду
И в раю
Мы
Будем вместе !!!!!!!!!!!

Красивые слова сказать тебе хотела ,
Признатса что люблю , да только не сумела
Оорван белый лист , прости я опоздала
Пожалуйста . пойми я ничего не знала ...

Ишов один - поквапився :
Осипавсь цвит .
А другий був гординею -
и не розчув одвид .
Рвав третий аж при корени ,
Схиляв , тербичив , гнув .
Мовляв , лише пидкорену
У жони я визьму .
Вона уже й не плакала -
Гули в души громи .
Все з писнею балакала
Гарячими слизьми .
А як же ий хотилося ,
Щоб руку хтось приклав . . .
И серденько зигрилося
Вид ласки и тепла .
Ишов один - поквапився :
Осипавсь цвит.
А другий був гординею -
И не розчув одвид .
Ще й третий був , та бис йому -
Розтав , немов имла . . .
Ромашка тихо мрияла
И тим жила - була .
Аж ген на схили вересня
Спинився чоловик .
Погладив квити - полум"я
В нескошениий трави . . .
И враз неждано - гадано
видкрилося усим :
Стоить дивча усмихнене
Ромашкою в роси. . .

Мисяць долоню приклав до чола .
На причилковому скли - багряниця .
Жайвир у писню обтрушуэ крильця -
Сиплються сутинки в тишу села .
В литепли марева древо дориг .
Жинка - у шиби. . . ий , певно , не спиться .
Проминь погас у долони криници .
Зори уткулись в чуби яворив -
Вечир згорив. . .

Жахнулась нич - я не твоя ,
Не попели мене цилунком ,
Не споюй солодощив трунком
И не штовхай у зради яр .

Не осягну ще й нини , як
Ручною стала я , дикунка .
Жахнулась нич - я не твоя ,
Не попли мене цилунком .

Не рй на стежци вовчих ям ,
Не зманюй в рай багатим клунком ,
Коли ти клявся иншй лунко ,
Ми цвит осипавсь и пов"яв. . .
Жахнулась нич - я не твоя .

6 . ЯК БУТИ ?
- Як бути ? - ти запитуэш мене .
- Як бути ? - я розпитую у тебе .
Хоч знаэмо - нияких слив не треба -
Нам стрилось щастя : на обох - одне .
Одне - эдине , як не поверни :
Зблизька - веселка , здалеку - свитанок .
Ти у сорочци вичних полонянок ,
А я святий .
Освячуйсь
И
Горнись .

Молоду , але сумну и си сиву :
"В мене ти ничого не просила :
Ни в негоду , ни в гирку нужду .
А тепер в тоби моя пора -
Розпачи й невдачи , наче хащи .
Попроси - и все виддам найкраще
Из мого звабливого добра " .
Зупинилась жинка : " Що ж , спиши ,
Викидай коштовне на терези .
Тильки чом твои витри , як леза ,
Все чикрижать , що я встигла зшить ? "
Засмиялась осинь : " Ннащо ж так -
За добро добряча и видплата .
Днив поткання - не празнична плахта ,
А душа розип"ята навспак " .
И розрисся голос у саду
Бруньою и листом на паличчи :
" Ти пизнала руки чоловичи ,
Що видводять смуток и биду ?
Хоч на мить була щаслива ти
Ув обиймах и нимий розпуци ?
У жиночий невимовний муци
Чи змогла себе перемогти ? . . "
Осинь аж присила до земли ,
Листям огнянистим заметалась . . .
Яблуко зирвалось из гилли ,
Наче щось пид серцем обирвалось .
8