Ужгородський замок
В ужгородському замку панували князі. Правив там цар Горох. У нього була хвороба, бо він пердів багато. Це був дуже оборонений замок, лише страус міг залетіти в замок. Він мав прекрасну доньку – Білосніжку.

Слава про її красу поширювалась по всім каналізаціях. В замку була таємниця, страшні, темні, вонючі, мокрі тунелі. І вирішив польський штемпок захопити замок. Але не зміг захопити, бо не знав потаємних вонючих тунелів. Штемпок пере одівся в селюка, вирушив до замку , він бродив 40 днів і 40 ночей. Нарешті приїхав на жовтому БУМЕРІ, і побачив він Білосніжку. Вона була така біла що йому треба було одіти сонцезахисні окуляри. Вони влюбилися з першого погляду. Штемпок попросив показати той вонючий тунель. Вона довго ламалась, а коли він пообіцяв взяти її у каналізацію познайомитись з Сплінтером і всіма 4-ма черепахами ніндзя, то Білосніжка показала одразу цей тунель. Але цей тунель оказався тунелем метро.
Цю розмову підслухав сторож і розшестачив царю Гороху. Цар розгнівався, що в нього посилилась хвороба. Від запашка Білосніжка поняла чого її покликали. Як вона прийшла цар замочив її мокрими трусами в параші, щоб сморід нагадував їй, що вона зрадила папашу. Але він любив свою доньку і подарив їй самотик на пальчикових батарейках Duracell 1.5V. Згодом штемпок приєднався до неї, коли сіли батарейки на самотикові.
І провели вони разом 1000 і 1 ніч. Про них Шехерезада склала казки. Ходить легенда, що коли темно її пизда освітлює весь Ужгород.