живу, не існую, бо серце наповнене коханням до нього, любов'ю до друзів і батьків. коли він поруч я ніби у казці, серце мало не вистрибує з грудей, мурашки по шкірі, і розуміння, що ніколи не хочеш з ним розлучатися, на жодень день, жодну годину, жодну хвилину, жодну секунду)))) вірні друзі які мене розуміють і люблячі батьки все що потрібно)))

одного разу мене запитали чи є у мене кохана людина, а я відповіла нема, є той який є сенсом мого життя, який дарує усмішку, той кого серце не хоче відпусти на жодну секунду. той без кого життя неможливе)