життя (у всіх проявах)

біоанекдот:
ви затинаєтесь?..у вас проблеми з вимовою? - циклопентанпергідрофенантрен...запитуйте в аптеках міста...

хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі (Леся Українка)

и даже то, что быть не может, однажды тоже может быть

кожен сам для себе музикант

В небесах отгорели зарницы,
И в сердцах утихает гроза.
Не забыть нам любимые лица,
Не забыть нам родные глаза...

впав? вставай!!!!!!!!!

часто не так "post hoc,ergo propter hoc"

той багато плаче, хто мало бачив

те, що гріло, в один момент спалить...ну і нехай, хіба краще зовсім без тепла?

несвоєчасність-найбільша драма, де є він і вона

з вигляду мертве листя все-таки живе,лиш його надії більше не прив"язані до дерев...

сумно, коли ми гірші, ніж можем;радісно, що все в надійних руках

мріяти треба обережно, вони мають властивість збуватись...

є наука-не перечити щастю, є спроба - не втомитись від півміри...

намагатись забути -означає: весь час пам"ятати

краще вже ніяк, замість як-небудь

- Доктор, у меня с ногами плохо!
- С ногами хорошо, без ног плохо… Следующий!

життя таке - воно бентежить...

немає такої роботи, яка б не могла принести задоволення :)

так хочеться, щоб:
хто має багато, той не мав зайвини, а хто мало -не мав недостачі...
могти зі всім своїм зоставатись вільним...
шукаючи собі самоти, не прирікати на неї близьких...
навчившись простіше дивитись на життя, не спроститись...
вміти долати сум спокоєм, а не байдужістю...
знаходячи насолоду в похмурому затяжному дощі, залишатись теплим...
і, осягаючи важливе, з кожним кроком робитись легшим.........:)

Боже, скільки років шукаю те, що поруч зі мною...спокій

минуле навчило мене не заглядати далеко у майбутнє

гарне вино і гарна подія мають гарний післясмак...

я особистість творча: хочу - натворю, хочу - витворяю :))

зроблю безліч кроків назустріч...але жодного - навздогін...нащо ?

Дружба, чи любов, чи кохання - не однобокі речі. хочеш чогось справжнього там, будь в цьому справжнім і сам

кому багато дадено, з того багато спитається

велике бачиться на відстані

випадкових випадковостей нема...

коли ти підіймаєшся, друзі дізнаються, хто ти ; коли ти падаєш, ти дізнаєшся, хто друзі...

хочете оцінити значимість ситуації- уявіть, що минуло 5 років...

найскладніший вибір - це вибір між "людиною" і "внутрішнім принципом", справді любляча людина не поставить вас перед таким вибором...

коли тонеш, не чіпляйся по дорозі ні за що, швидше дістанешся дна - швидше відштовхнешся від нього ногами...

майбутнє має одну особливість : воно ніколи не буває таким, яким ми його собі уявляєм...

роби, що вважаєш за потрібне - і будь, що буде...

всі ми не такі різні, як нам хочеться думати...

все дістало...візьму шнурок, піду до дерева....зроблю собі качельку і буду гойдатися....

якщо я сміюсь, це не означає, що мені не боляче...
якщо говорю про смерть, це не означає, що мені набридло жити...
якщо плачу, це не означає, що я не вистою...
якщо минув час, це не означає, що сказані слова втратили свій зміст...
якщо не дивлюсь, це не означає, що я не бачу...
якщо я маю, це не означає, що тримаю...
якщо люблю, то інакше вже не буде...
якщо я живу, це означає , що ще сміюсь...і пісеньку можна читати з початку :)