О себе:ЗЛАМАЛИ
Я замерзаю. Серце, очі, руки...
Покрились інієм, ще трішки - і зима.
Мабуть я заслуговую на муки:
Завжди одна! Навік одна...
Я відчуваю: зараз поряд інший,
Що змінить мій черговий хід!
Не мати почуття - це мабуть гірше,
Що спонукає наш життєвий брід!
Я помираю... А любов зламали,
Спотворили і віддали на згній.
Шматком кохання нам не роздавали.
Та все ж ти не потрібен. Ти не мій!
ОЧІ СКАЖУТЬ ПРО ВСЕ...
Поглянь мені в очі,
Побачиш в них гнів.
За ті довгі ночі,
Що ти не зумів
Мене зупинити,
А ще й розпалив...
Любов припинити
Ти все ж не хотів.
Поглянь мені в очі,
Побачиш в них сум.
Бо є неминучим
Біль горесних дум.
За те, що кохала,
За те, що ти знав...
Ночами вмирала,
А ти все зітхав.
Поглянь мені в очі,
Побачиш в них сміх.
За те, що болючі,
Та все ж мала дні.
Ті дні були казкой,
Ті дні немов рай.
Та час - це поразка...
Тепер прощавай!