Улюбленої немає

Доктор Хаус

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стримує ходу.
Давно нема маркізи Помпадур,
І ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
В які природа убереться шати.
Єдиний, хто не стомлюється - час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
А ми, нічого, - пройдемо, як тіні,
Щоб тільки неба очі голубі
Цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
Щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
І як напишеш, так воно і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони, як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
Не бійся смутків, хоч вони як ріки.
ЛЮДИНІ БІЙСЯ ДУШУ ОШУКАТЬ,
БО В ЦЬОМУ СХИБИШ - ТО УЖЕ НАВІКИ...

Втрачену хвилину не може повернути навіть вічність...

Якщо хочете, аби життя посміхалося Вам, подаруйте йому спочатку свій гарний настрій.