"Звідси й мораль історії: хто дозволяє себе шмагати, той заслуговує батога."
Леопольд фон Захер-Мазох "Венера в хутрі"

Людський мозок - великий майстер ігнорувати все, з чим не хоче боротися.
М. Кідрук "Твердиня"

Єдине, що по-справжньому має вагу, - це наша закоханість, любов, яку ми в собі тримаємо, яку ми носимо при собі, з якою живемо. Адже ти ніколи не знаєш, скільки тобі її відпущено, скільки її в тебе є, скільки її на тебе чекає. Знаходити її - радість, втрачати її - прикрість і нещастя. С.Жадан "Месопотамія" ("Лука")

Залишається любити й приймати життя таким, яким воно є. Себто нестерпно неймовірним. Себто неймовірно нестерпним. С. Жадан "Месопотамія" ("Боб")

Десять років тому їй було двадцять, вона ще нічого не вміла, але вона легко вчилась і ретельно повторювала домашні завдання. Де був я увесь цей час? Чим таким важливим я займався? Чому я не дізнався нічого про її звички та поведінку ще тоді - десять років тому? Чому я лише тепер побачив, як вона рвучко прибирає волосся, відвертаючись до вікна, як вона ранить нігтями власні долоні, коли хоче стриматись і не видати себе, чому лише тепер я довідався, що вона любить розмовляти в темряві, говорити, реагуючи на голоси й теплий рух у сутінках, чому я стільки часу не знаходив у собі сили піймати її, примусити її лишитись, примусити її робити те, що їй подобається? Десять років - час, достатній, аби все забути й вигадати знову, аби розкласти небо на частини й спробувати зібрати його ще раз, ані на мить не сумніваючись в успіху власної затії. Що сталося з усім тим часом, що минув, на що його було використано? С. Жадан "Месопотамія" ("Матвій")

Призначенням їхнім є любов, боги відкривають серце кожного з них для закоханості й запеклості, налаштовуючи їх на безкінечні радощі та страждання. Тому їм залишається кохати й сподіватись, вірити й розчаровуватись, чекати й не відступатись, дякувати й переконувати, втрачати все, що надбали, і починати щоразу все спочатку. Сподіваючись, що цього разу любов їх не зрадить, а смерть відступиться. С.Жадан "Месопотамія" ("Фома")

...
Вони все одно не слухають ні нас, ні тебе,
їх ніщо не врятує, їх ніщо не гребе,
знищуй їх, Господи, доки вони самі
не винищили себе!

Знищуй їх за їхню продажність і їхню лінь,
за їхню зсученість, що залягла в кожному з поколінь,
за хитрість, яку вони вплітають
до своїх молінь!"
... Сергій Жадан "Месопотамія"

Ми робимо все, що від нас залежить. А що залежить від нас далеко не все, то й покладатись потрібно не лише на нас. Більшість життєвих негараздів та душевних сумнівів походять від нашого небажання щоденно поділяти наші вчинки на добрі й погані. Ми маємо нашу любов, проте нею не користаємось. Ми маємо страх і покладаємось на нього більше, аніж потрібно. Життя має лише два шляхи: один веде до раю, інший - до пекла. Щоправда, у багатьох місцях вони перетинаються.
© Сергій Жадан "Месопотамія" ("Іван")

ЛЮКО ДАШВАР "Биті Є.Гоцик" (Кн.ІІІ)

вірити, тільки туди, зараза. І ото варто було посеред ночі крастися на подвір'я фермера Павки Козленка, давати Павковим собакам харчу, виймати з вигрібної ями гімна кіло, аби тим гімном на Козленкових воротах вивести "Паня - падло"."

"Є причина! - Яка? - Щастя! Золото потрібно мені для щастя! - Щастя у тому, що ти є! Щас! Ти! Є! Щастиє - щастя..."

"То не любов, якщо вбиває і виймає душу. То щось інше...Таке потужне й міцне, що світ зникає, але...не любов."

"Усі ми - йолопи і грішники. Та лише одиниці вільні: не підкоряються диктату грошей"

"Бо то істина: що поклала у землю людська рука, того чіпати не слід. Ні кісток, ні золота."

"- Куди...-Жити..."

ЛЮКО ДАШВАР "Биті Є.&