рок

ключ от всех дверей

Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
© Ліна Костенко
Я Вас люблю. О як я Вас люблю! Але про це не треба говорити.
© Ліна Костенко
Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.
© Ліна Костенко
Жінки довше переживають образу, незалежно від того, вони образили чи їх ображено.
© Ліна Костенко
Коли пролітала комета Галлея – мені здалося, що вона озирнулася на нас, і зареготала.
© Ліна Костенко
Я тільки не розумію, чому канадський прем’єр-міністр може проїхати до парламенту на ковзанах по замерзлій річці через всю Оттаву, а у нас людей розкидають мало не в кювети, коли їде якесь цабе.
© Ліна Костенко
…жінка — як музика, її можна любити, навіть не дуже розуміючи.
© Ліна Костенко
У кожної нації свої хвороби. У Росії — невиліковна.
© Ліна Костенко
У кожної влади в генах — знищити журналіста, придушити письменника, перехапати всіх, хто бачить її наскрізь.
© Ліна Костенко
А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
© Ліна Костенко
Люди не знають, кого вибирати, бо не можна ж вибрати когось з нікого.
© Ліна Костенко
Мабуть, у всіх родинах буває оце переродження в побут. Будні роблять людей буденними.
© Ліна Костенко
І жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само.
© Ліна Костенко
Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є.
© Ліна Костенко
А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.
© Ліна Костенко
Цитати Василя Стуса

Ми досі ще рятуємо дистрофію тіл, а за прогресуючу дистрофію душ — нам байдуже.
© Василь Стус
Терпи, терпи — терпець тебе шліфує.
© Василь Стус
Це щастя: мати таку долю, як у мене…Чуюся добре, бо нікому не зробив зла, бо дбав не тільки про себе. І від того мені світло на душі.
© Василь Стус
Кожен кат любить червоне вино, нагріте до 36 градусів.
© Василь Стус
Лиш мати вміє жити, аби світитися, немов зоря.