...світ мертвих дихає з тобою одним повітрям... це лише справа часу, одного разу ти прийдеш сюди і тобі охоче поступляться місцем...(с)
Проходьте! Я утомився.
А люди йдуть. За одним другий і третій, і так без кінця. Вороги й друзі, близькі
й сторонні — і всі кричать у мої вуха криком свого життя або своєї смерті, і всі
лишають на душі моїй сліди своїх підошов. Затулю вуха, замкну свою душу і буду
кричати: тут вхід не вільний!