Я б рада проголосити себе громадсько-політичною діячкою, та, на жаль, я всього лиш дармоїдка, яка сидить на шиї у татуся і мамці. Хоча, я ж навчаюся, тому їм свій хліб не за дарма.

Читаю історичні любовні романи, інколи пригодницькі, а часами й без любові обходжуся (з Шевченком в серці) Можу потанцювати і поспівати, але такі видовища не для людей з хиткою психікою.

Ну, тут все просто- слухаю, що доведеться.

"З якої вона планети, чи радше- з якої вона епохи?"- запитаєте ви. Так от, я з 21 століття, і обожнюю фільм "За двома зайцями", так, того самого 61 року; "Вечори на хуторі біля Деканьки", теж 61 року, але не кіностудії О. Довженка, як попередній, а- М. Горького; а ще "Три горішки для Попелюшки" і далі по списку.

Ну, тут багато, що й не згадаю зразу. Дійсно багато!

"Хата на тата", сподіваюся я не одна фанатію від цього телешоу, це ж телешоу? І звісно, "1 за всіх", люблю драму.

Як каже одна мудра жінка- моя мама, напевно й до неї хтось це вже говорив: все, що не робиться, робиться на краще.