Люблю читати книги, особливо класику, іноді в оригіналі. Люблю дивитися хороші американські фільми. Вишиваю рушники, картини і сорочки. Обожнюю детективні серіали і книги
Enigma, Oliver Shanti, КиШ, Океан Ельзи, Би-2, Онука, Агата Кристи, Сектор Газа, Scorpions, Rammstein
Кримінальне чтиво, 4 кімнати, 5 елемент
Майстер і Маргарита, The Lord of the Rings, Граф Монте-Крісто, Віднесені вітром, пригоди Ераста Фандоріна та Еркюля Пуаро
Shameless, CSI, Criminal Minds, BBT, Мамахохотала шоу, Вар'яти
Чтоб мудро жизнь прожить, знать надобно немало. Два важных правила запомни для начала: Ты лучше голодай, чем что попало есть, И лучше будь один, чем вместе с кем попало. (Омар Хайам)
Любить не зная, за что ты любишь - вот любовь земная. (Байрон)
Ніде, ніколи, ні для кого
Бажань нема, немає слів.
Ти віреш, я не вірю в Бога,
А ти цього не розумів.
Куди іти - не знаю звісно.
Пітьма є скрізь, лиш світло там.
Те світло у туман тіснім
В кінці його, як Нотр-Дам.
Блукаю, сповнена печалі,
В думках лиш крик і пустота,
Я прожила б майбутнє далі,
Та пак його в мене нема.
За Зраду!.. Гріх твій не один.
Я підписала Смерті лист.
І в венах в мене героїн,
Втрачаю я останній хист.
Гріхи і сором, тіло голе
Ніяк не дістають мене.
Я вийшла у відкрите поле,
Хоч вітер смуток розжене?
Пил Янголів затьмарив ум.
Я віддалась нічній спокусі.
Тепер кохаю вітру шум -
Торгівля Раєм зараз в дусі.
І знову ніч і пустота,
І я сама в тяжкій недузі.
Vivat краса і простота!
Vivat вам зрадливії друзі!
Живіть за те, що я не маю -
Живіть за вірність і любов.
І не потраплю я до Раю,
Бо світ не відпуска оков.
У крові - яд, хоч яд - життя,
Бо трує серце лиш кохання.
Невірність - шлях до забуття,
А вірність - це зоря світання.
Втекти від Вас, о милі друзі,
Від того виродка з стрілой
Я не змогла, бо я в недузі -
Я хвора тілом і душой.
І ліки я знайшла тепер -
Пилок, що душу зігріває.
Vivat тому, хто вже помер,
Vivat і тим, хто ще кохає.
Vivat повіям й лікарям,
В яких однакова робота:
Лікують тіло, душі ж ран
Не заспокоють ні на квоту.
Vivat усім, хто ще існує.
А Купідон є Смерті брат,
І тільки ядом нас годує...
Тож, хай Вам чорт, - Vivat! Vivat!
Украдена Свобода
А принцип в чому? В чому суть?
Не розібравшись, по обличчю б`ють.
Рабство ліпше у нас за правду єдину,
Цьому із початку навчають дитину...
Свобода...Де и є? Прийди, візьми мене,
Хоч з Смертю разом - всеодно.
Можливо хоч безтілой тінню
Я пролечу дорогою у даль,
Бо тут лиш грати та кайдани,
І бруд надій лоскоче розум.
Лиш думи, страх, обов`язок завжди,
Лиш необхідність і те грубе слово "ТРЕБА".
Але я "ХОЧУ" знаю, я думаю не так.
І я люблю Її. Лише дорога
Й політ повернуть в душу первозданність.
Не треба слів, я не живу...
Ідіть всі геть! Де ти? Прийди!
Моя кохана,ти - мій захист,
Ти та стіна, яка загороджає
Мене, чужую, від реалі.
Бо я не хочу знать її,
Я хочу бути лиш щасливой,
А я щаслива лиш з Тобою
І в вовчій зграї. Умри!
Той зрадник, той проклятий дурень,
Хто зміг придумати суспільство,
Хто вкрав у мене радість чуда,
Свободи диво і уміння
Жить і дихать, буть собою,
А не тієй, що хочуть бачить тут.
Умріть.. Ні, я умру і полечу
В нічній імлі, в нічній дорозі
І обрету свободи спокій,
Я хочу жить, і крила босі,
І у душі усе горить...