Коли ще не було землі й на п’ядь –
лиш Космос безкінечний всюди й знову,
рішив Господь велике ДІЛО розпочать.
Проте відомо всім – було спочатку СЛОВО.
Але ж кому вложить його в уста,
щоб ожило, переродилось в МОВУ?
І люд – творіння Божого перста –
подарував життя ВОГНЮ В ОДЕЖІ СЛОВА.
Заговорив народ, співати розпочав,
без мови вже й не був би сам собою!
Творив, писав, читав – та тільки не вивчав.
А без ГРАМАТИК не було розвою...
І Мудрий Бог знайшов до правди путь:
Він сотворив людей, яких єднає слово.
Бо справа їх життя – збагнути СЛОВА суть
і донести цей скарб до всіх із книг про МОВУ.
Віктор Мойсієнко
Валентина Конобродська