Роблю на Зефірній фабриці"ЖАКО"

Люблю займатися "СПОРТОМ"

Альоша(Снег)

Сумирки/3 часть

Не жаль минулого мені,І море не страшить. Нема у рідній стороні За ким мені тужить. Один! Один! Кругом вода, Вода без краю й меж...
* * * * * * * * * * * * * * * *
Біліє парус одинокий
В морськім тумані голубім...
По що пливе він в світ широкий?
Що кинув він краю своїм?...
* * * * * * * * * * * *
Хай доля зла тебе скувала,
Та виклик твій, борня зухвала,
Завзяття вогняне твоє,
Твій гордий дух і непокора,
Що їх і небо не поборе
* * * * * * * * * * * * *
Про шаг кохання снів я в давнину,
Про ніжні квіти й кучері чудові,
Про поцілунки при гіркій розмові
І дум сумних мелодію смутку.
* * * * * * * * * * * *
Як шкода молодих років,
На жертву волі оддай!
До битви стати час наспів.
В борні сконай!
* * * * * * * * * * * *
Від душі всієї, від всього серденька
Люблю і вас , ниви буйні , колосисті,
Люблю тебе , рідна Україно-ненько.
І степи, як море синє-розложисті.
* * * * * * * * * * * * * * *
Люблю і садочки вишневі квітучі,
І ріки могутні та бистротикучі;
І ті стародавні високі могили,
Що прадідів кості собою покрили.
* * * * * * * * * * * * * * *
Як я з милою розтався,
З того часу не сміявсь;
Чув я жарти , чув я сміх,
А сміятись сам не міг,
Як же втратив я її-
Сльози виплакав свої:
В серці жаль , нудьга німа,
А на очах сліз нема
* * * * * * * * * * * *
Хотів перебуть з тобою
Хвилину самоти-
Не згодилась зо мною,
Бо поспішила ти.
* * * * * * * * * * * *
Забудь свої незгоди злі,
Забудь свої печальні болі:
Ніжно із смертних на зимлі
Не відгада своєї долі.
* * * * * * * * * * * *
Хотів навіки я лишити
Докучні, сірі береги,
З тобою дихати,і жити,
І на хребтах твоїх носити
Жар поетичної снаги.
* * * * * * * * * * * *