Щоденник пам"яті, Хатіко, Безповоротність, Щоденники вампіра, Хлопчик в смугастій піжамі, Солодкий листопад

Люко Дашвар Ліна Костенко Януш Вишневський, Ніколас Спаркс

Годинник вперто роки рахував,
І кожен так, як міг так і зробив
.....................................................................
Так, я потребую тебе, бо з тобою важко, люди,з якими легко,швидко набридають!
.....................................................................
Україна і Росія схожі як дві пляшки мінералки, тільки одна без газу...
.....................................................................
Я не вірю в існування другої половини, бо відчуваю себе цілою істотою, а подружжя вважаю питанням пристрасті, такту і партнерства. (М.Арбатова)
....................................................................
Я вчу тебе, як мову іноземну,
Як знаки, зашифровані в гербі,
Я вдячна Богу, що послав на землю
Шляхетну душу, втілену в тобі.
....................................................................
Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є. Куди тим єгипетським фараонам, у них там у саркофагах мумії, а у нас в атомному живцем похований Валера Ходемчук. Хто сказав, що українці селянська нація? Натепер ми вже нація модернова, нація на атомному підігріві. © Ліна Костенко "Записки українського самашедшого"
.......................................................................
Завжди здається, що нас люблять за те, що ми такі хороші.
А ми й не здогадуємося, що люблять нас тому, що хороші ті, хто нас любить. (Л. Толстой)